Солом’янський суд Києва затвердив угоду про визнання винуватості щодо ексдиректора Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони Андрія Араптанова.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 23 листопада.

Колишньому посадовцю призначили 5 років позбавлення волі умовно — зі звільненням від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки та 6 місяців.

Обставини справи

У 2016 році уряд затвердив основні показники державного оборонного замовлення, до яких було включено потребу ЗСУ в будівництві двох десантно-штурмових катерів проекту «Кентавр» для доставки підрозділів морської піхоти.

Десантний катер «Кентавр» був спроектований у 2015 році ДП «Дослідно-проектний центр кораблебудування» (далі ДП «ДПЦК») за власні кошти. Тому держпідприємство як власник проекту розраховувало на залучення до виконання робіт із розробки робочої конструкторської документації для будівництва катерів, а також на здійснення авторського контролю за ним.

Паралельно Департамент Міноборони розпочав процедуру відбору виконавця державного оборонного замовлення по поставці катерів.

У результаті виконавцем стало ПАТ «Завод «Ленінська Кузня», що з 30 березня 2017-го називається ПрАТ «Завод Кузня на Рибальському». Кінцевим бенефіціарним власником заводу через інвестиційний фонд був тодішній президент України Петро Порошенко.

За версією слідства, керівник заводу нібито звернувся до заступника міністра оборони із проханням сприяти його підприємству в укладенні державного контракту в обхід обов’язкових процедур і отриманні попередньої оплати.

У свою чергу, замміністра оборони, будучи вдячним президенту Порошенку за попередньо присвоєне йому вище офіцерське звання, а також, сподіваючись на подальше кар’єрне зростання та підвищення у званні, вирішив, що може догодити президентові, якщо буде сприяти ПрАТ «Завод Кузня на Рибальському».

Тому замміністра оборони дав незаконну вказівку підпорядкованому йому директору Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Араптанову не очікувати результатів переговорної роботи з ДП «ДПЦК», а укласти державний контракт із ПАТ «ЗЛК» на поставку двох катерів «Кентавр», щоб зробити передоплату за цим договором.

Міноборони протягом 2016 року профінансувало «Кузню» на 135, 7 мільйона гривень, але завод не був власником технічного проекту, тому роботи з будівництва катерів до квітня 2017 року фактично не проводились.

Проект катера, який був схвалений і включений до державного оборонного замовлення, належав держпідприємству «Дослідно-проектний центр кораблебудування», яке від виконання замовлення усунули, віддавши перевагу заводу президента Порошенка.

У квітні 2017-го на спільній нараді Міноборони та керівництва «Заводу Кузня на Рибальському» з метою недопущення зриву термінів поставки катерів вирішено, що завод розробить власний проект.

Новий проект катерів не відповідав «Оперативно-тактичним вимогам до десантно-штурмового катеру», затвердженим наказом Міноборони від 11.12.2015, зокрема в частині показників нормальної водотоннажності, осадки при нормальній водотоннажності, максимальній швидкості ходу та висоті надводного борту. Це обумовлено багатьма помилками і некоректними технічними рішеннями під час розробки документації проекту і потягло за собою значне збільшення маси конструкцій, що у свою чергу створювало передумови загибелі катерів навіть у результаті навігаційних пошкоджень.

У результаті два катери «Заводу Кузня на Рибальському» не були прийняті Міністерством оборони як такі, що не відповідали замовленню, а розпочате будівництво третього катеру зупинено.

Це призвело до невиконання державного оборонного замовлення в частині будівництва та передачі десантних катерів «Кентавр» для потреб Військо-Морських Сил України.

Державному бюджету України завдано збитки на 443,9 мільйонів гривень, що сплачені «Заводу Кузня на Рибальському» за виготовлення продукції, яка не відповідала технічним вимогам, і не могла бути прийнята замовником на озброєння.

Початково Араптантов підозрювався у пособництві в перевищенні військовою службовою особою влади та службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 5 ст.27, ч.4 ст.426-1 ККУ).

Згодом його дії перекваліфікували на умисне невиконання військовою службовою особою дій в умовах особливого періоду, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 3 ст. 426 КК України).

Додатково Араптанову інкримінували недбале ставлення до військової служби, внаслідок чого Міністерством оборони у 2018 році закуплено у ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» антиснайперські системи LAS-1000, які є непридатними для використання в Збройних Силах України, адже під час роботи містять демаскуючі ознаки, що становлять загрозу для життя та здоров’я військовослужбовців у бойовій обстановці. Державі цією закупівлею заподіяно шкоди на 8,7 мільйони гривень.

9 листопада Араптанов уклав угоду з прокурором про визнання винуватості, щиро каявся і активно сприяв розкриттю злочину. Суд врахував позитивні характеристики обвинуваченого, те що він є учасником бойових дій, ветераном військової служби, брав участь в антитерористичній операції в період 2014 — 2015 років, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня та ін.

Раніше в цій справі слідчі ДБР повідомили про підозру колишньому заступнику Міністра оборони Ігорю Павловському, голові правління ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» Валерію Шандрі та двом колишнім начальникам Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки МОУ.

15 листопада 2018 року компанія Ewins Limited бізнесмена Сергія Тігіпка викупила «Кузню на Рибальському» у Петра Порошенко та Ігоря Кононенко

Нагадаємо, що у Вищому антикорупційному суді слухається ще одна справа за обвинуваченням Араптанова, а також ексзаступника міністра оборони Ігоря Павловського і колишнього секретар Ради нацбезпеки і оборони Олега Гладковського.

За версією обвинувачення, колишній посадовець РНБО використав надану йому владу та службове становище всупереч інтересам служби з метою отримання неправомірної вигоди структурою, в якій він та його близькі особи мають частку власності, а саме — ПАТ «Автомобільна компанія «Богдан Моторс». Збитки держави оцінюються у 17,44 мільйона гривень.

18

0

20

20